Назва каменю походить від грецького «haimatites», тобто «подібний до крові», тому що при обробці він забарвлює воду в червоний колір.

У Стародавньому Римі вважали, що гематит – це скам’яніла кров. Чаклуни та шамани вірять, що дзеркальна поверхня мінералу таїть у собі секрет і дозволяє побачити минуле та заглянути в майбутнє.

Гематит досить поширений у природі мінерал, має яскраво виражений металевий блиск, іноді золотистого, мідного, сріблястого відтінків, досить тендітний, не терпить ударів і падінь. Він проявляє магнітні властивості, тому його не рекомендують носити людям із кардіостимулятором.

Яскравий блиск і водночас глибока інтригуюча чорнота цього каменю притягували до себе інтерес у всі часи та у всіх традиційних культурах, що не дивує, бо камінь справді заворожує.